Все про польське законодавство в сфері криптовалютного бізнесу: Фінансовий нагляд, валютне право та інші важливі нюанси

В останні роки про криптовалюту говорять все частіше. З'являються нові біржі, люди заробляють, продаючи та купуючи крипту. Попри таку популярність, у польському законодавстві важко знайти точне визначення поняття “криптовалюта”. Саме тому, виникає дуже багато нюансів, коли справа стосується саме бізнесу, пов'язаного з криптовалютою. Часто виникають питання, на які складно відповісти. Саме тому в статті ми вирішили трохи розібратися з польським законодавством в сфері криптовалют та особливостями ведення такого бізнесу. Отже, перше, про що треба знати тим, хто збирається офіційно працювати з криптою – Закон про боротьбу з відмиванням коштів. Окрім норм щодо необхідності реєстрації діяльності, пов’язаної з торгівлею криптовалютою, в ньому прописано ряд нових змін. Відповідно до цих змін, підприємці, які ведуть таку діяльність, зобов’язані застосовувати заходи фінансового забезпечення у разі випадкової операції на суму понад 1000 євро. Раніше зобов’язання стосувалося лише операцій на суму понад 15 000 євро або 10 000 євро (якщо це була готівкова операція).

Фінансовий нагляд Польщі та криптовалюта

Фінансовий нагляд Польщі ставиться до цієї сфери без надмірної уваги. Його діяльність зосереджена на попередженні учасників ринку про небезпеки та ризики, пов’язані з інвестуванням у криптовалюти. Зважаючи на популяризацію віртуальних валют, він утримується від участі в широкому регулюванні цього сектора з 2017 року, коли було зроблено перше оголошення щодо віртуальних валют. Сьогодні Комісія з Фінансового нагляду не контролює та не здійснює жодних інших повноважень щодо діяльності з торгівлі криптовалютою. Вона лише наглядає за суб’єктами, що працюють на ринку криптовалют, тою мірою, якою вони надають платіжні послуги. Тобто якщо відбувається фінансова операція – це має бути занесено в бухгалтерську звітність. Але окрім платіжних послуг Фінансовий нагляд більше нічого не контролює і ні на що не впливає. Ба більше, на жодному етапі польський Фінансовий нагляд не здійснює безпосереднього нагляду за випуском і торгівлею криптовалютами чи валютами. Тому вести бізнес у сфері торгівлі криптовалютою може бути складно. Це призводить до того, що часто підприємці реєструють свою комерційну діяльність за межами Польщі, в країнах, де правова база є більш єдиною та зрозумілою.

Валютне право

Виходячи з визначення засобу платежу, що міститься у ст. 2 п. 6 Закону про іноземну валюту слід зазначити, що віртуальна валюта не є національним платіжним засобом. Це означає, що діяльність з обміну віртуальних валют не є регульованою діяльністю з обміну валют у розумінні Закону про валюту. З цієї причини не буде необхідності вносити запис до реєстру валютно-обмінної діяльності, який веде Президент НБП. В цьому якраз є плюс, бо не доводиться заповнювати додаткові документи, платити за реєстр, очікувати дозволу тощо.

Закон про платіжні послуги

Відповідно до положень Закону про платіжні послуги віртуальна валюта не відповідає умовам для визнання платіжним засобом. Криптовалюта також не є електронними грошима, бо вона не є ані способом здійснення транзакцій, ані відображенням грошової вартості. Відповідно, торгівля криптовалютами як вид економічної діяльності звільняється від положень Закону про платіжні послуги, тобто працюючи з нею не треба звітувати перед Національним банком Польщі. Діяльність суб’єктів, які ведуть бізнес з використанням криптовалюти, не є об’єктом нагляду з боку Польської фінансової інспекції, а користувачі пунктів обміну криптовалюти не мають права скаржитися наглядовим органам на діяльність цієї особи. В цьому є і плюси, і мінуси. Плюс в тому, що суб'єкт, який займається торгівлею, не повинен платити додаткові податки, вести додаткову звітність. А мінуси полягають в тому, що в разі шахрайства дуже складно щось довести та отримати компенсацію.

Закон про торгівлю

Відповідно до положень Закону про торгівлю, віртуальна валюта не може вважатися фінансовим інструментом або цінним папером. Тобто діяльність у цій сфері не підлягає зобов’язанням, визначеним у цьому правовому акті. А це значить, що на пункти обміну криптовалюти не поширюються положення, що визначають права та обов’язки суб’єктів, які беруть участь у торгівлі, наглядають за проведенням торговельних операцій. А користувачі платформ обміну криптовалюти не користуються такими ж правами та умовами операцій, як учасники ринку торгівлі фінансовими інструментами.

Положення про бухгалтерський облік

Окремо варто сказати про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність. Відповідно до ст. 3 розділ 1 пункту 23 Закону про бухгалтерський облік, віртуальна валюта не є фінансовим інструментом у розумінні Закону про бухоблік. З цієї причини існує багато питань щодо обліку криптовалют як частини фінансової звітності.

Оподаткування торгівлі криптовалютою: ПДФО та ПДВ

У Польщі досі немає правил оподаткування придбання та володіння криптовалютами. Поки що об’єктом оподаткування ПДФО є лише продаж валюти шляхом її обміну на законний платіжний засіб, товари чи послуги. Тобто просто купувати криптовалюту можна без оподаткування. А от якщо нею торгувати – треба платити ПДФО. Що ж стосується ПДВ, то продавцям криптовалюти, які надають електронні послуги за винагороду, треба платити ПДВ за ставкою 23%. Водночас Закон про ПДВ у ст. 43 розділ 1 пункт 7 передбачає звільнення від ПДВ торгівлі віртуальною валютою. Як можна побачити, в польському законодавстві є досить багато суперечностей. Саме через них підприємці часто не хочуть реєструвати свій бізнес, пов'язаний з криптовалютою, саме в Польщі. Бо через неоднозначність багатьох пунктів, можна не врахувати якихось нюансів та отримати штраф. З іншого боку, Законодавство звільнення суб'єктів від багатьох бюрократичних та податкових моментів. Тому є і плюси, і мінуси. Тож кожен підприємець може їх зважити та обрати той варіант, який для нього буде найбільш зручним та прибутковим.